Безперечною гордістю агенції став також проект «Комікс за 24 години» реалізований в рамках національної КСВ програми корпорації «Оболонь». Обравши гасло «Відривайся нереально — споживай відповідально!», ми присвятили проект проблемі відповідального споживання пива серед молоді.
В суботу, 28 березня, я вирішила долучитися до акції Година Землі , яку ми, серед багатьох активістів, анонсували у нас на блозі. Тож, разом з колегами з KEY Communications я відвідала концерт “Крихітки Цахес”, присвячений Годині Землі.
Годинний акустичний виступ групи відбувся у старій теплиці Національного Ботанічного Саду ім. М.М.Гришка НАН України. Щоправда, охочих зібралося трохи більше, аніж могла вмістити локація, тому ми спостерігали за концертом на галявині, де було встановлено екран.
А ще я придбала екоторбу до своєї колекції Приєднуйтеся і ви до ініціативи “Торба – Природі”. Ця акція гурту “Крихітка Цахес” спрямована на зменшення побутового споживання пластикових пакетів, які є небезпечним для навколишнього середовища сміттям. Колекція торб. Година Землі в Україні організовується однією з найбільших природоохоронних організацій, Всесвітнім Фондом Природи.
Моя колега, Катя Холодило, ознайомившись із креативними ідеями, провела Годину Землі за чаєм при свічках із друзями:
“Я та всі мої друзі старалися максимально промотувати таку важливу для громадськості подію, як Годину Землі. Не забули також зателефонувати всім друзям та попередити безпосередньо перед початком Я, зі своїми подругами, провела цю годину вдома. Ми запалили свічки, пили чай, говорили про філософські аспекти екології… Сподіваюся, скоро покажу вам декілька фотографій!“
За тиждень до акції, мені випала нагода побувати в Осло, де я натрапила на ось таку промо кампанію Години Землі від партнера – IKEA.
Приємно те, що в комунікаціях події активно використовувалися соціальні медіа. Сподіваюся дізнайтися більше про цей кейс та поділитися матеріалами:)
Схоже на те, що акція Година Землі знайшла підтримку і серед бізнесу. З переліком тих приватних компаній та асоціацій, що підтримали проект в Україні, можна ознайомитися на сайті.
Наскільки український бізнес обізнаний з проблемами зміни клімату, та як оцінюють свою роль в подоланні питання глобального значення – про це йшлося декількома днями раніше, 24 березня, в Києві в рамках Першого українського саміту з проблем зміни клімату. Саміт було організовано Представництвом ООН в Україні та мережею Глобального договору за підтримки Міністерства охорони навколишнього природного середовища в рамках Національної кампанії «Прямуй на зелене». Під час саміту відбулась презентація результатів національного дослідження «Зміна клімату: ставлення та готовність до дій», проведеного на замовлення Представництва ООН в січні 2009 року в 24 регіонах України та республіці Крим.
І на останок - корисна порада Вона може бути досить акутальною, зважаючи на те, що багато з нас наразі планують свої травнені відпустки. Так ось:
Скоротіть Ваші авіапереміщення. Коли Ви подорожуєте на відпочинок літаком, Ви спричиняєте значні викиди вуглекислого газу, що призводить до змін клімату. Тому, по можливості, відпочивайте ближче до домівки або діставайтеся туди іншими транспортними засобами, такими як поїзд, автобус або корабель. Якщо Вам необхідно летіти, купуйте вуглецеві компенсації для компенсування викидів від Вашого польоту.
Сьогодні я побувала в зеленій аудиторії. Хто не знає, то така аудиторія існує в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Чому вона зелена? Колір стін зелений, жалюзі зелені ☺ Це те, що помітно на перший погляд. Якщо придивитися детальніше, а ще пройти екскурсію, то можна помітити й інші, більш значущі речі. Що ж, власне, робить цю аудиторію зеленою?
1) Старі вікна аудиторії були замінені на металопластикові, що краще зберігають тепло.
2) Радіатори в аудиторії були пофарбовані в срібний колір (такий популярний білий колір – це найгірший вибір, адже він відбиває, відштовхує тепло; тобто, фарбуйте батареї в срібний чи чорний. Старі радіатори накриті решітками із сіточками, що значно покращує теплообмін. І це ще не все: на стіні позаду радіатора встановлено тепловідбиваючий екран з фольги. Таким чином, температура приміщення підвищується на 2 градуси.
3) Замість звичних жалюзі, на скляних перегородках були наклеєні спеціальні декортанивні плівки. Ці плівки зеберігають тепло. Такі ж енергозберігаючі плівки є і на вікнах. Всі лампи зберігають енергію, які в 2, а які і в 10 разів.
4) В процесі ремонту використані фарби з екологічним маркуванням.
5) Використано меблі тривалого використання. Проте вже зараз є сертифікована деревина.
Про ці всі чудові результати нам розповідала Олена Маслюківська – перша випускниця кафедри екології, а нині керівник проекту «Зелений офіс» НаУКМА, старший викладач кафедри екології НаУКМА та лектор Києво-Могилянської бізнес-школи. Тренінг «Використання принципів Зеленого офісу в організації» відбувся в рамках ініціативи мережі Глобального договору. Переконана, що ви бачили ось це лого
Одним з пріоритетів мережі Глобального договору України на 2009 рік була обрана екологічна тематика в рамках подальшої реалізації кампанії «Прямуй на Зелене». В ході реалізації кампанії багато компаній та організацій задекларували свій інтерес та зобов’язання у сфері відповідального ставлення до навколишнього середовища, а деякі уже реалізовують екологічні програми та ініціативи.
На тренінгу були присутні багато представників корпоративного сектору, які вже розпочали реалізувати ідеї з «озелення» офісу, і що дуже приємно, прагнуть запустити цей процес системно.
На мою думку, криза «допомагає» нам швидше стати екологічно відповідальними. Наприклад, не думаю, що зараз на ніч залишають комп’ютери ввімкненими, і вже точно більше слідкують за вимиканням світла.
Чому організації стають дружніми до навколишнього середовища? Зазвичай не тому, що це «модно» чи «кльово» (хоча і це є правдою):
- заощадження коштів;
- практика будь-якої організації, яка турбується про своє майбутнє;
- підвищує продуктивність роботи
- збільшує лояльність працівників;
- турбота про довкілля – це не просто імідж, а обов’язок.
Виходячи з досвіду тренінгу, можу вас запевнити, що екологічна відповідальність не завжди вимагає великих інвестицій. Більше того, екологічне законодавсто буде ставати все жорсткішим, тому рано чи пізно, вам всеодно доведеться це здійснити.
Тож вже сьогодні, ви можете зробити маленький крок на великому шляху. Практичної інформації про те, як перетворити свої офіси у більш дружні навколишньому середовищу більше ніж достатньо. ☺ А все розпочинається з ініціативи!
P.S.
коли я писала цей пост, моє робоче місце освітлювала енергозберігаюча лампа
Сьогодні, 11 лютого, відбувася ще один захід, метою якого було обговорення нового міжнародного керівництва з соціальної відповідальності ISO 26000. Нажаль, особисто відвідати цю подію не змогла, сподіваюся моя колега Ірина Шейко розповість про свої враження.
Я не буду писати про те, як несправедливо, що ЗМІ просять гроші за розміщення матеріалів на тему “ми збудували дитячий майданчик”. Про це багато говорять і на цільових заходах, і в блогосфері, пошукайте пости на цю тему хоча б на PRweb. Мова йтиме про те, чи можна щось, і що саме зробити, аби покращити співпрацю українского бізнесу і ЗМІ щодо КСВ.
Є багато людей, що свято вірять у те, що ЗМІ повинні бути повноцінними учасниками діалогу та провідниками бізнесу і влади. Є й такі, що ображаються, коли ЗМІ ігнорують або перекручують дії і програми корпоративної соціальної відповідальності. І ті, і інші, сходяться на думці, що причин цьому як мінімум дві, а саме:
- низький рівень обізнаності журналістів у питаннях КСВ;
- відсутність практики цивілізованої співпраці бізнесу та медіа.
Минулого року журнал “Експерт” разом з партнерами провели серію регіональних круглих столів. Таким чином організатори прагнули сформувати оптимальні підходи щодо співпраці ЗМІ і компаній з висвітання КСВ та зрозуміти роль ЗМІ в поширенні подібної інформації.
Робоча група Глобального Договору з “Медіа та КСВ”, членом якої я відтепер є, планує серію заходів на 2009 рік, тому буду вдячна за ваші поради та рекомендації.
Які цілі перед нами стоять? По-перше, це продовжувати інціативи, направлені на ЗМІ, аби зацікавити журналістів та редакторів питаннями КСВ, а також поглибити їх знання у цьому предметі. По-друге, це підвищити обізнаність широкого кола людей щодо КСВ.
Що вже заплановано? Обговорювався проект конкурсу для журналістів на найкращий аналітичний матеріал на теми КСВ. Зізнаюся відверто, мені конкурси на найкращий матеріал не здаються найкращим інструментом, та все ж… Ось, наприклад, в Казахстані теж запровадили подібну ініціативу. Переможець, а власне той, хто найкраще висвітлить тему КСВ, отримає в якості призу можливість відвідати організації в Україні(!), що займаються просування концепції КСВ.
Мої пропозиції наступні:
1) сформувати базу даних тих журналістів, що “спеціалізуються” на темі КСВ і розбудовувати з ними лояльні стосунки.
2) зацікавити їх темою КСВ; я переконана, коли працівник медіа дійсно “загориться” питанням, то і сам(а) буде шукати можливостей про це писати.
3) освітня програма з поглиблення розуміння суті КСВ; зі свого досвіду спілкування зі ЗМІ, можу сказати, що журналісти і навіть редактори дійсно мають досить викривлене уявлення про те, що ж таке КСВ і з чим його їдять (не заперечую, що і самі PR-ники сприяли такому стану речей). Тут буде корисним дослідження на тему, а також опитування про що саме і в якій формі хотіли б дізнатися більше.
4) започаткування рубрик у ЗМІ, авторами яких виступали б КСВ експерти; в часи, коли редакції скорочуються, від “готового” матеріалу я думаю відмовлятися не повинні
5) підготовка та поширення спеціального newsletter для ЗМІ, який містив би “заготовки” КСВ матералів, теми для статей та інтерв’ю, лінки на корисні ресури, контакти для додаткової інформації, тощо.
6) Ну і, звісно, запуск онлайнового майданчика, який міг би об’єднати і ЗМІ, і бізнес та експертів з питань КСВ, NGO.
Можливо, у Вас є ідеї що можна втілити, чого остерігатися, що спрацює, а що одразу приречене на поразку? Ваша думка (особливо скептична і критична) буде дійсно цінною для мене та інших учасників робочої групи.
Як на мене, досить високі шанси може мати проект журналістських розслідувань на тему КСВ; проте, чи готові до цього компанії?
Наперед вдячна за всі коментарі! І ще:) Весною в нас буде досить багато можливостей поговорити на тему КСВ і наживо, вносіть в каледнарі ті заходи, про які вже відомо мені:
- UN Global Compact National Conference on Ecological Responsibility (19 березня 2009 р.)
Цей тиждень для мене видався дуже соціально відповідальним. Ні, це не я особисто була надзвичайно відповідальною ☺, просто цікавилася як такою стати. “Яка КСВ в період кризи?”, - запитаєте ви. Якщо питання вам цікаве, тоді рекомендую приєднатися до обговорення на тему того, як відобразиться криза на соціальній відповідальністі та соціальних інвестиціях компаній Profeo.
Якщо, можливо, ресурсів на інвестиції в соціальну відповідальність стало менше, то часу, щоб про неї говорити, схоже, стало більше. По-перше, у вівторок відбувся “Перший Міжнародний Самміт з Соціальної Відповідальності”. Зізнаюся відверто, що була там не зовсім недовго. Відгуки різні. В переліку зареєстрованих бачила багато знайомих прізвищ піарників, хто був, відгукніться і розкажіть про ваші враження!
По-друге, вчора був ше один корисний захід. До того ж з яскравою практичною користю. Мова йтиме про тренінг “Глобального договору”.
«Реалізація принципів Глобального договору з допомогою моделі Глобальної мережі лідерів» – таким першим в цьому році заходом Мережа розпочала активну роботу. Тренером семінару виступив Аріс Вреттос, старший радник AccountAbility, відомої міжнародної консалтингової організації з питань КСВ та сталого розвитку. Сам же пан Вреттос має великий досвід роботи з провідними компаніями та міжнародними організаціями в розробці стратегій корпоративної соціальної відповідальності.
Мені особисто тренінг дуже сподобався. На відміну від великих конференцій, тренінги для невеликих груп для мене особисто “працюють” набагато краще.
Щоправда, в самих малих групах мені працювати не просто, індвідуальна гра мені вдається набагато більше ☺.
Про які тренди в КСВ можна говорити?
1) Амбіційність Vs. реалістичність;
2) КСВ бюджети скорочуються;
3) Можна спостерігати збільшення долі КСВ інвестицій для внутрішніх аудиторій компаній;
4) ROI – це a must!
Тобто, реальність визначає масштаби реалізованих проектів. Зараз КСВ спеціалістам чи тим, хто такі функції виконує в компаніях, в принципі, як і PR фахівцям, доводиться не тільки з подвійною силою “захищати” КСВ бюджети, але і виправдовувати своє існування в компанії. Показники ефективності витрат набирають ще більшої важливості, всім потрібно аргументувати інвестиції і чітко розуміти бізнес сторону КСВ. Але це не так і погано, бо що ще відбувається за таких обставин?
- більше креативних і яскравих, при цьому малобюджетних проектів;
- більш виважені КСВ ініціативи компаній (навряд чи бізнес буде продовжувати реалізувати величезну кількість не завжди виправданих з точки зору результату проектів і врешті-решт прийде до стратегічного підходу, що співпадає з бізнес пріоритетами).
В рамках тренінгу нам запропонували вирішити практичне завдання і підготувати КСВ стратегію для вигаданої компанії. Можу зізнатися, що воно виявилося не таким простим, як здавалося з першого погляду. Звісно, ми одразу придумали багато ініціатив і вже потирали руки, поки не почали аналізувати а яким чином наші КСВ проекти вирішують бізнес пріоритети нашої компанії. І тут розпочалося найцікавіше: виявилося що - ніяк! Звісно, ми все виправили ☺ , але в реальному житті стільки проектів, які насправді неефктивні, що просто дуже хочеться порадити всім практикам, що займаються КСВ дуже детально ознайомитися якщо і не з повнимм змістом презентацій (див. Вище у тексті), то хоча б з оцим слайдом.
І наостанок як на мене, дуже вдалий мотивуючий вислів (нажаль, авторство мені невідоме) :
“Соціальна відповідальність бізнесу – це не те, як гроші витрачаються, а те, як вони заробляються”.
Одна з улюблених фраз спеціалістів з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ або CSR): «Корпоративна соціальна відповідальність та зв’язки з громадськістю – це геть різні речі!» Так, соціальна відповідальність – це не PR, але вона відкриває безліч можливостей для PR-спеціаліста.
Якби я була досвідченим професором в окулярах, то почала б розповідь про взаємини CSR та PR з того, що соціальна відповідальність зародилася в далекі часи, коли наші пращури полювали на мамонтів, але до сьогодні людство так і не прийшло чіткого і остаточного визначення поняття соціальної відповідальності…:)
На мою думку, корпоративна соціальна відповідальність – це філософія ведення бізнесу, яка починається з усвідомлення керівником, що його компанія – живий організм. Тоді соціальна відповідальність стає інвестиціями у майбутнє компанії, у її «здоров’я».
Сама проблема «CSR – це не PR» виникає з неправильного розуміння суті зв’язків із громадськістю, помилкового ставлення до PR як до чогось лихого. Виникає наступне запитання: що являє собою PR? Зв’язки з громадськістю, з точки зору організації, – це управлінська функція встановлення та підтримки взаємовигідних відносин між компанією та її групами впливу, від думок та настроїв яких залежить успіх або невдача компанії. Читати повністю →
Згідно з результами Загальних Зборів Української Асоціації зі Зв’язків з громадськістю (UAPR), мене було обрано до Правління Асоціації. Офіційний прес-реліз.